світ

I -у і заст. -а, ч.

1) розм. Те саме, що світло I 1).

2) розм. Те саме, що світло I 8).

3) Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ.

II -у і заст. -а, ч.

1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система світу.

2) Окрема частина всесвіту.

3) Земна куля, Земля з усім, що на ній є. || Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. || Оточення – суспільство, люди.

••

Заступа́ти світ кому — а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін.; б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання).

Зжива́ти зі сві́ту — а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати; б) позбавляти життя.

Нови́й Світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого Світу – Європи, Азії, Африки.

Поба́чити світ — а) народитися; б) бути опублікованим, надрукованим.

По всіх світа́х — скрізь.

Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі).

4) який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. || Лад, устрій, спосіб життя.

5) який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. || Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. || Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.).

6) Певна галузь, сфера діяльності людей. || Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін.

7) Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів.

••

Виїжджа́ти у світ — бувати на світських балах, прийомах (у 3 знач.) тощо.